хвицнути

Хвицнути, -ну, -неш

гл. одн. в. отъ хвица́ти. Вона (кобила) його як хвицне! так, що йому і свічки у очах показались. Рудч. Ск. І. 7.

Значення в інших словниках

1. хвицнути — хвицну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. хвицнути — ХВИЦНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що. Однокр. до хвица́ти 1. Оксамитовий олень з такою силою хвицнув копитами переднього вовка, що той без духу одлетів геть (М. Трублаїні); Довкола ноги обвилася велика сіра змія.  Словник української мови у 20 томах
3. хвицнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех. Однокр. до хвицати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хвицнути — БРИКА́ТИ (про копитних тварин — підкидати зад і задні ноги, а також бити, битися при цьому однією або обома задніми ногами), БРИКА́ТИСЯ, КО́ПАТИ, ХВИЦА́ТИ, ХВИЦА́ТИСЯ, ВИХА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. хвицнути — Хвицну́ти, -ну́, -не́ш, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. хвицнути — ХВИЦНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. Однокр. до хвица́ти 1. Оксамитовий олень з такою силою хвицнув копитами переднього вовка, що той без духу одлетів геть (Трубл., І, 1955, 201); Довкола ноги обвилася велика сіра змія.  Словник української мови в 11 томах