хекнути

Хекнути, -ну, -неш

гл. Вскрикнуть съ звукомъ хе, хек — при ударѣ, напр. Я, каже, добре йому дав, він аж хекнув. Новомоск. у.

Значення в інших словниках

1. хекнути — хе́кнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. хекнути — див. трощити  Словник синонімів Вусика
3. хекнути — ХЕ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до хе́кати 2. А як би так, щоб їх [грошей] зовсім не було?.. – Хе! – хекнув Яків: – А чи гірше б воно було? чи краще? Як ти скажеш, Бороше? (Панас Мирний); – Гех, – хекнув Хома, розмахуючись з-за плеча.  Словник української мови у 20 томах
4. хекнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до хекати 2). || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хекнути — ДИ́ХАТИ (робити вдихи і видихи), ВІДДИХА́ТИ (ВІДДИ́ХУВАТИ рідше), ЗВО́ДИТИ ДУХ розм., ТХНУ́ТИ заст.; ХАПА́ТИ ПОВІ́ТРЯ (жадібно); СА́ПАТИ (важко, із свистом); ХЛИ́ПАТИ (важко, голосно); ХА́КАТИ розм., ХЕ́КАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. хекнути — ХЕ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до хе́кати 2. — А як би так, щоб їх [грошей] зовсім не було?.. — Хе! — хекнув Яків: — А чи гірше б воно було? чи краще? Як ти скажеш, Бороше? (Мирний, І, 1954, 277); — Гех,— хекнув Хома, розмахуючись з-за плеча.  Словник української мови в 11 томах