хлистик

Хлист, -ту

м.

1) Щолканіе бича. Їде віз без коліс, а батіг без хлисту. Ном. стр. 302, № 434.

2) Прутъ, хлыстъ. ум. хлистик. Жевжики обидва і голі — вашеці прогає — як хлистики. Котл. Н. П. 350.

Значення в інших словниках

1. хлистик — хли́стик 1 іменник чоловічого роду батіжок хли́стик 2 іменник чоловічого роду, істота жевжик розм.  Орфографічний словник української мови
2. хлистик — див. батіг; легковажний  Словник синонімів Вусика
3. хлистик — ХЛИ́СТИК¹, а, ч. Зменш. до хлист¹. Панич наближався до брами, недбало помахуючи хлистиком (Леся Українка); Кух грав олив'яними очима і так піжонськи помахував хлистиком, що я ледве втрималась, щоб не зареготати (М. Хвильовий). ХЛИ́СТИК², а, ч., розм.  Словник української мови у 20 томах
4. хлистик — хли́стик зніжений, розпещений молодий чоловік (ст)|| = ананас  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. хлистик — I -а, ч. Зменш. до хлист I. II -а, ч., розм. Те саме, що жевжик 1). || Уживається як лайливе слово, перев. при звертанні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. хлистик — ХЛИ́СТИК¹, а, ч. Зменш. до хлист¹. Панич наближався до брами, недбало помахуючи хлистиком (Л. Укр., III, 1952, 607). ХЛИ́СТИК², а, ч., розм. Те саме, що же́вжик 1; // Уживається як лайливе слово, перев. при звертанні. В такім настрою застав його Заяць.  Словник української мови в 11 томах