хлібина

Хліби́на, -ни

ж. Одинъ хлѣбъ, коврига Як печуть хліб, так виймають перву хлібину або книш і ламають. ХС. ІІІ. 56. Заробив десять копійок, купив хлібину, приніс додому і ззіли утрьох. Грин. II. 258.

Значення в інших словниках

1. хлібина — хліби́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. хлібина — див. хліб  Словник синонімів Вусика
3. хлібина — [хл'ібина] -ние, д. і м. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. хлібина — ХЛІБИ́НА, и, ж. Один виріб з борошна певної форми; буханець, паляниця. Як печуть хліб, так виймають перву [першу] хлібину або книш і ламають (Сл. Б. Грінченка); Заробив десять копійок, купив хлібину, приніс додому і ззіли [з'їли] утрьох (Б.  Словник української мови у 20 томах
5. хлібина — -и, ж. Один виріб із борошна певної форми; буханець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. хлібина — ХЛІБ (випечений з тіста виріб певної форми), ХЛІБИ́НА, БУХА́Н розм., БУХАНЕ́ЦЬ розм., БУХА́НКА розм.; ПАЛЯНИ́ЦЯ (з білого борошна); КОРОВА́Й (святковий білий з різними прикрасами з тіста); КНИШ (білий, перев.  Словник синонімів української мови
7. хлібина — ХЛІБИ́НА, и, ж. Один виріб з борошна певної форми; буханець. Він кинувся до воза і взяв мішок з хлібинами (Довж., І, 1958, 243); Тітка Явдоха вийшла зі свого двору, оточена дітьми, несучи перед себе на вишиваному рушнику хлібину з грудкою солі зверху (Ю.  Словник української мови в 11 томах