хлібина
ХЛІБИ́НА, и, ж.
Один виріб з борошна певної форми; буханець, паляниця.
Як печуть хліб, так виймають перву [першу] хлібину або книш і ламають (Сл. Б. Грінченка);
Заробив десять копійок, купив хлібину, приніс додому і ззіли [з'їли] утрьох (Б. Грінченко);
Він кинувся до воза і взяв мішок з хлібинами (О. Довженко);
Тітка Явдоха вийшла зі свого двору, оточена дітьми, несучи перед себе на вишиваному рушнику хлібину з грудкою солі зверху (Ю. Яновський);
Звечора мені ставили глечик молока, накритий довгою товстою скибкою хліба, вкраяного од цілої хлібини (Л. Первомайський);
Кирило передав хлібину Наливайкові, лопату – Жбурову, а сам .. заходився розтирати дідове вухо (М. Вінграновський).
Словник української мови (СУМ-20)