хлібина
ХЛІБИ́НА, и, ж. Один виріб з борошна певної форми; буханець.
Він кинувся до воза і взяв мішок з хлібинами (Довж., І, 1958, 243);
Тітка Явдоха вийшла зі свого двору, оточена дітьми, несучи перед себе на вишиваному рушнику хлібину з грудкою солі зверху (Ю. Янов., Мир, 1956, 115);
Звечора мені ставили глечик молока, накритий довгою товстою скибкою хліба, вкраяного од цілої хлібини (Перв., Материн.. хліб, 1960, 6).
Словник української мови (СУМ-11)