хованець
Хованець, -нця
м.
1) Прячущійся. Н. Вол. у.
2) Воспитанникъ, пріемньій сынъ, вскормленникъ. Вх. Лем. 478.
3) Домовой, чортъ. Угор. Гн. І. 213.
Словник української мови ГрінченкаХованець, -нця
м.
1) Прячущійся. Н. Вол. у.
2) Воспитанникъ, пріемньій сынъ, вскормленникъ. Вх. Лем. 478.
3) Домовой, чортъ. Угор. Гн. І. 213.
Словник української мови Грінченка