хованець
ХОВА́НЕЦЬ, нця, ч., діал.
1. Той, хто ховається.
2. Вихованець, вигодованець.
3. Чорт, домовик.
Пан учитель Лупина підслухав, як діти розповідали собі, що будник при залізниці держить у своїй хаті хованця, замкненого в маленькій рурці (С. Ковалів).
Словник української мови (СУМ-20)