ходка
Хо́дка, -ки
ж.
1) Путь. Ночуй з нами прочанами.... а завтра, як на світ благословиться — і у ходку. Морд. Пл. 25.
2) Переходъ. Як піду, то в одну ходку дійду до Харькова, бо ніколи спочивати. Зміев. у.
3) Партія, группа, обозъ. А що ходка чумаків не одна наверталась на очі, то втішно мені було добре слово почути: Магай-бі! МВ. І.
4) хо́дкою. Шагомъ. Ми скрізь ходкою їхали. Борз. у.
Словник української мови Грінченка