хотіти
Хотіти, хо́чу, -чеш
гл. Хотѣть, желать. Хочу їсти. Хотів косити. Рудч. Ск. І. 54. Волно Богу що хотіти, то чинити. Ном. № 23. Вмѣсто хочеш, хочете часто сокращенно: хоч, хо́чте. Стоїть вода у сінечках, коли хоч, — напийся. Чуб. V. 170. Що хочте робіть з Петром. Котл. Н. П. 413. не хотячи́. Не намѣренно. Не хотячи штовхнув його. Уман. у. та хоти́, щоб.... И еще хотѣлъ бы, чтобы.... Та хоти, щоб у нас правда була, коли пани та як пси гризуться. Камен. у. що хоти́.... Что хочешь.... Що хоти роби, — не дає та й уже. Камен. у.
Словник української мови Грінченка