хотітися —
ХОТІ́ТИСЯ, хо́четься, недок., безос., кому, чого, з інфін. і спол. щоб. Про наявність бажання, охоти до чогось; бажатися, хтітися. Старається [Настя], б'ється, достає і вже зробить і достане, чого мужикові хотілось (Г.
Словник української мови у 20 томах
хотітися —
хочеться, недок., безос., чого, з інфін. і спол. щоб. Відчуватися як потреба, бажання, прагнення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хотітися —
(І) на світ (бі́лий (Бо́жий)) не диви́вся б. Життя не миле, не хочеться жити від туги, горя і т. ін. Часом так погано, що й на світ не дивився б (М. Коцюбинський). на світ бі́лий не хо́четься диви́тись. У мене ..
Фразеологічний словник української мови
хотітися —
ЗАХОТІ́ТИСЯ безос. (про виникнення бажання у кого-небудь), СХОТІ́ТИСЯ, ЗАБАЖА́ТИСЯ, ЗАБАГА́ТИСЯ, ЗАБАГНУ́ТИСЯ, ЗАБА́ГТИСЯ, ЗАМАНУ́ТИСЯ, ЗАХТІ́ТИСЯ рідше; ЗАЖАДА́ТИСЯ, ЗАКОРТІ́ТИ розм., СКОРТІ́ТИ розм., ПОКОРТІ́ТИ розм., ЗАБАНДЮ́РИТИСЯ фам.
Словник синонімів української мови
хотітися —
ХОТІ́ТИСЯ, хо́четься, недок., безос., чого, з інфін. і спол. щоб. Відчуватися як потреба, бажання, прагнення. Старається [Настя], б’ється, достає і вже зробить і достане, чого мужикові хотілось (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах