Словник української мови Грінченка

хрестик

Хрестик, -ка

м.

1) ум. отъ хрест. Гостинці виймала: і хрестики й дукачики, й намиста разочок. Шевч.

2) Перекрестокъ. Доїдете до хрестика, там в корчмі роспитайте дорогу. Нѣжин. у.

3) мн. Вышиванье крестиками. Чуб. VII. 427. Шух. І. 155, 156. Гол. Од. 73.

4) мн. раст. Trifolium repens L. ЗЮЗО. І. 176.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. хрестик — хре́стик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. хрестик — Хре́стик. Десяток років. ● Під шестий хрестик — на шостому десятку (років). Так підхопити рух (Bewegung), і то немногими, але важними чертами, — вміє лиш він.  Українська літературна мова на Буковині
  3. хрестик — ХРЕ́СТИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до хрест 1–4. Каплиця .. веселенько визирала своєю гострою головою, на невеличкій баньці її блищав невеличкий золотий хрестик... (Панас Мирний); Він конче мусить запевнитися: чи носить Параскіца хрестик на шиї (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. хрестик — хре́стик = хре́ста (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. хрестик — -а, ч. Зменш.-пестл. до хрест 1-4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хрестик — Хре́стик, -ка, на -ку; -стики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хрестик — ХРЕ́СТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до хрест 1-4. Каплиця.. веселенько визирала своєю гострою головою, на невеличкій баньці її блищав невеличкий золотий хрестик… (Мирний, IV, 1955, 16); Він конче мусить запевнитися: чи носить Параскіца хрестик на шиї (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах