худнути

Худнути, -ну, -неш

гл. Худать, тощать. Зміев. у. (Скотина) стала худнути та слабнути, а далі й дохнути. Грин. І. 300.

Значення в інших словниках

1. худнути — (ставати худим) сохнути, висихати, марніти// спадати з тіла.  Словник синонімів Полюги
2. худнути — ху́днути дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. худнути — Ставати худим, спадати з тіла, танути, скидати жир, позбуватися жиру; док. СХУДНУТИ, (дуже) отягнутися на нитку, перепастися на смик; п! МАРНІТИ.  Словник синонімів Караванського
4. худнути — ХУ́ДНУТИ, ну, неш; мин. ч. ху́днув, нула, ло і худ, ла, ло; недок. Ставати худим або худішим, втрачати на вазі; мізерніти, спадати з тіла. – Ти все худнеш та мізернієш, аж дивитись на тебе жалко.., – сказала Гризельда (І.  Словник української мови у 20 томах
5. худнути — -ну, -неш; мин. ч. худ, худла, худло і худнув, -нула, -нуло; недок. Ставати худим або худішим, втрачати вагу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. худнути — ЗМАРНІ́ТИ (схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби і т. ін.), ПОМАРНІ́ТИ, ОСУ́НУТИСЯ, ПОДА́ТИСЯ, ЗІВ'Я́НУТИ, ЗІВ'Я́ТИ, ПОВ'Я́НУТИ, ЗБЛЯ́КНУТИ, ПОБЛЯ́КНУТИ, ПРИВ'Я́НУТИ, ЗЛИНЯ́ТИ, ПОЛИНЯ́ТИ, ПОЧОРНІ́ТИ, СПОГАНІ́ТИ розм., ЗАСНИ́ДІТИ діал. — Недок.  Словник синонімів української мови
7. худнути — Ху́днути, -дну, -днеш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. худнути — ХУ́ДНУТИ, ну, неш; мин. ч. ху́днув, нула, ло і худ, ла, ло; недок. Ставати худим або худішим, втрачати на вазі. — Ти все худнеш та мізернієш, аж дивитись на тебе жалко..,— сказала Гризельда (Н.-Лев., VII, 1966, 187); Вона марніла, блідла, худла.  Словник української мови в 11 томах