хуста
Хуста, -ти
ж.
1) Платокъ. АД. І. 213. Великої треба хусти, щоб зав'язать людім усти. посл. Шовкова хуста. Чуб.
2) мн. хуста, хусти. Бѣлье. Хуста поперем, — як три дні панщини відбудем (важко). Ном. № 11260. За лісом, за пралісом білії хуста висять. Ном.
Словник української мови Грінченка