хуста
ХУ́СТА, и, ж., заст. Хустка.
Великої треба хусти, щоб зав’язать людям усти [вуста] (Сл. Гр.);
// тільки мн. ху́сти, ху́ста, хуст. Білизна.
Хусти поперем, як три дні панщини відбудем (Укр. присл.., 1963, 97);
З полотна царського хуста маєш милій постелити, Ще й олієм [олією] покропити… (Л. Укр., IV, 1954, 274).
Словник української мови (СУМ-11)