хутряний —
хутряни́й прикметник
Орфографічний словник української мови
хутряний —
[хутр'аний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
хутряний —
ХУТРЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до ху́тро 1, 2. Біжу на подвір'я. А там бряжчать залізні цепи і люто гвалтують собаки .. Ну, годі, Оверко [собака]... Не чує, не бачить. Скачуть червоні очі, скаче широкий лоб і білі хутряні ногавиці (М.
Словник української мови у 20 томах
хутряний —
-а, -е. 1》 Прикм. до хутро 1), 2). 2》 Зробл. з хутра (у 3 знач.), на хутрі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хутряний —
Хутря́ни́й, -на́, -не́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
хутряний —
ХУТРЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до ху́тро 1, 2. Біжу на подвір’я. А там бряжчать залізні цепи і люто гвалтують собаки.. Ну, годі, Оверко [собака]… Не чує, не бачить. Скачуть червоні очі, скаче широкий лоб і білі хутряні ногавиці (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах