царина
Царина, -ни
ж.
1) Застава въ селѣ, ворота при входѣ въ село.
2) Пахатная земля, засѣянное поле. Харьк. Одесс. Угор. Огороженное поле. Вх. Лем. 479. ум. царинка, цариночка. ЕЗ. V. 230.
Словник української мови ГрінченкаЦарина, -ни
ж.
1) Застава въ селѣ, ворота при входѣ въ село.
2) Пахатная земля, засѣянное поле. Харьк. Одесс. Угор. Огороженное поле. Вх. Лем. 479. ум. царинка, цариночка. ЕЗ. V. 230.
Словник української мови Грінченка