цвяхувати —
цвяхува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
цвяхувати —
ЦВЯХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. Оббивати цвяшками; вбивати цвяхи. * Образно. [Унук:] Це вже старець наш знову зложив думу [1-й слухач:] І все до прикладу... аж голосить, та словом тим так і цвяхує в серце (М.
Словник української мови у 20 томах
цвяхувати —
-ую, -уєш, недок., перех. Оббивати цвяхами; вбивати цвяхи. || Прикрашувати, оздоблювати бляшками.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цвяхувати —
Цвяхува́ти, -ху́ю, -ху́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
цвяхувати —
ЦВЯХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Оббивати цвяшками; вбивати цвяхи. *Образно. [Унук:] Це вже старець наш знову зложив думу. [1-й слухач:] І все до прикладу… аж голосить, та словом тим так і цвяхує в серце (Стар., Вибр.
Словник української мови в 11 томах