цесарець

Цесарець, -рця

м. и пр. см. цісарець и пр. У Венгерській стороні, у цесарців, за шляхецькою землею стоїть гора висока. Шевч. 309.

Значення в інших словниках

1. цесарець — цеса́рець іменник чоловічого роду, істота підданий Австро-Угорської монархії іст., діал.  Орфографічний словник української мови
2. цесарець — ЦЕСА́РЕЦЬ, рця, ч., заст. Австрієць.  Словник української мови у 20 томах
3. цесарець — -рця, ч., діал. Австрієць.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цесарець — ЦЕСА́РЕЦЬ, рця, ч., діал. Австрієць.  Словник української мови в 11 томах