цесарець

цеса́рець

іменник чоловічого роду, істота

підданий Австро-Угорської монархії

іст., діал.

Значення в інших словниках

1. цесарець — ЦЕСА́РЕЦЬ, рця, ч., заст. Австрієць.  Словник української мови у 20 томах
2. цесарець — -рця, ч., діал. Австрієць.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. цесарець — ЦЕСА́РЕЦЬ, рця, ч., діал. Австрієць.  Словник української мови в 11 томах
4. цесарець — Цесарець, -рця м. и пр. см. цісарець и пр. У Венгерській стороні, у цесарців, за шляхецькою землею стоїть гора висока. Шевч. 309.  Словник української мови Грінченка