цмок

I. Цмок, -ка

м.

1) = смок.

2) Радуга (согласно повѣрью, по которому радуга тянетъ изъ морей, рѣкъ и озеръ воду, необходимую для дождя). Чуб. I. 26.

3) Поцѣлуй. Захоч — і вродиться все зразу, все в світі жде твого приказу за твій смачний і ласий цмок. Котл. Ен. VI. 35.

---------------

II. Цмок

меж.

1) Чмокъ. От так цмок! Поцілуй же ще. Маркев. 52. Протиус в двері та цмок його. Рудч. Ск. І. 129.

2) Отъ гл. цмокоті́ти. Така мокра нива, як ідеш, то цмокотить: цмок, цмок. Лебед. у.

Значення в інших словниках

1. цмок — цмок 1 вигук незмінювана словникова одиниця розм. цмок 2 іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. цмок — ЦМОК¹, ЦМОК-ЦМО́К, виг., розм. 1. Звуконаслідування, що означає уривчастий звук від хлюпання, смоктання, поцілунку і т. ін. Радість, радість у корови Лиски – Народився в неї син – бичок. Молоко він п'є уже із миски І так смішно цмокає: “Цмок-цмок” (М.  Словник української мови у 20 томах
3. цмок — I цмок-цмок, виг., розм. 1》 Звуконаслідування, що означає уривчастий звук від хлюпання. 2》 Уживається як присудок за знач. цмокати і цмокнути. II -а, ч. 1》 розм. Те саме, що поцілунок. 2》 заст. Насос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цмок — ПОЦІЛУ́НОК (дотик губами як вияв любові, ласки; звук, що супроводжує такий дотик), ЦІЛУ́НОК, ЦМОК розм., БЕЗЕ́ заст., жарт. Гризельда почутила на руці гарячі, як огонь, уста. Той поцілунок неначе впік її в руку (І.  Словник синонімів української мови
5. цмок — ЦМОК¹, ЦМОК-ЦМО́К, виг., розм. 1. Звуконаслідування, що означає уривчастий звук від хлюпання. Радість, радість у корови Лиски — Народився в неї син — бичок. Молоко він п’є уже із миски І так смішно цмокає: «Цмок-цмок» (Позн., Ми зростаєм.., 1960, 57).  Словник української мови в 11 томах