цмокання

Цмо́кання, -ня

с.

1) Чмоканье.

2) Цѣлованіе.

Значення в інших словниках

1. цмокання — цмо́кання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. цмокання — ЦМО́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. цмо́кати і звуки, утворювані цією дією. Не доходячи до лісу, почули вони жалібний скрип полозків об мерзлу дорогу, важку ступню кінську і цмокання людського голосу (Панас Мирний); Хлопець несказанно радів...  Словник української мови у 20 томах
3. цмокання — -я, с., розм. Дія за знач. цмокати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цмокання — ЦМО́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. цмо́кати і звуки, утворювані цією дією. Не доходячи до лісу, почули вони жалібний скрип полозків об мерзлу дорогу, важку ступню кінську і цмокання людського голосу (Мирний, II, 1954, 125); Хлопець несказанно радів...  Словник української мови в 11 томах