цокотун — Словник української мови Грінченка

цокотун — див. балакучий Словник синонімів Вусика
цокотун — цокоту́н іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
цокотун — ЦОКОТУ́Н, а́, ч., розм., рідко. Цокотлива людина; щебетун, торохтій. Словник української мови у 20 томах
цокотун — -а, ч., розм., рідко. Цокотлива людина; щебетун. Великий тлумачний словник сучасної мови
цокотун — БАЛАКУ́Н розм. (той, хто любить поговорити, балакуча людина), ГОВОРУ́Н розм., ЛЕПЕТУ́Н розм., ЛОПОТУ́Н розм. рідше, ЛЕПЕ́ТЯ діал.; БАЛЯНДРА́СНИК розм., БАЛАГУ́Р розм. рідше (той, хто любить багато говорити, пересипаючи мову жартами); ТОРОХТІ́Й розм. Словник синонімів української мови
цокотун — ЦОКОТУ́Н, а́, ч., розм., рідко. Цокотлива людина; щебетун. Словник української мови в 11 томах