Орфографічний словник української мови

цокотун

цокоту́н

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. цокотун — див. балакучий  Словник синонімів Вусика
  2. цокотун — ЦОКОТУ́Н, а́, ч., розм., рідко. Цокотлива людина; щебетун, торохтій.  Словник української мови у 20 томах
  3. цокотун — -а, ч., розм., рідко. Цокотлива людина; щебетун.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цокотун — БАЛАКУ́Н розм. (той, хто любить поговорити, балакуча людина), ГОВОРУ́Н розм., ЛЕПЕТУ́Н розм., ЛОПОТУ́Н розм. рідше, ЛЕПЕ́ТЯ діал.; БАЛЯНДРА́СНИК розм., БАЛАГУ́Р розм. рідше (той, хто любить багато говорити, пересипаючи мову жартами); ТОРОХТІ́Й розм.  Словник синонімів української мови
  5. цокотун — ЦОКОТУ́Н, а́, ч., розм., рідко. Цокотлива людина; щебетун.  Словник української мови в 11 томах
  6. цокотун — Цокотун, -на м. Говорунъ, щебетунъ.  Словник української мови Грінченка