цокотун ЦОКОТУ́Н, а́, ч., розм., рідко. Цокотлива людина; щебетун, торохтій. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках цокотун — див. балакучий Словник синонімів Вусика цокотун — цокоту́н іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови цокотун — -а, ч., розм., рідко. Цокотлива людина; щебетун. Великий тлумачний словник сучасної мови цокотун — БАЛАКУ́Н розм. (той, хто любить поговорити, балакуча людина), ГОВОРУ́Н розм., ЛЕПЕТУ́Н розм., ЛОПОТУ́Н розм. рідше, ЛЕПЕ́ТЯ діал.; БАЛЯНДРА́СНИК розм., БАЛАГУ́Р розм. рідше (той, хто любить багато говорити, пересипаючи мову жартами); ТОРОХТІ́Й розм. Словник синонімів української мови цокотун — ЦОКОТУ́Н, а́, ч., розм., рідко. Цокотлива людина; щебетун. Словник української мови в 11 томах цокотун — Цокотун, -на м. Говорунъ, щебетунъ. Словник української мови Грінченка