цурання

Цурання, -ня

с. Отреченіе, удаленіе.

Значення в інших словниках

1. цурання — цура́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. цурання — ЦУРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. цура́ти і цура́тися.  Словник української мови у 20 томах
3. цурання — -я, с. Дія за знач. цурати і цуратися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цурання — Цура́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. цурання — ЦУРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. цура́ти і цура́тися.  Словник української мови в 11 томах