Значення в інших словниках цурання — цура́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови цурання — -я, с. Дія за знач. цурати і цуратися. Великий тлумачний словник сучасної мови цурання — Цура́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.) цурання — ЦУРА́ННЯ, я, с. Дія за знач. цура́ти і цура́тися. Словник української мови в 11 томах цурання — Цурання, -ня с. Отреченіе, удаленіе. Словник української мови Грінченка