цурувати
Цурувати, -рую, -єш
гл.
1) = цуркувати.
2) Крутить. Багато муки приняв на свої руки з оцим вухом: усе цурує, усе цурує, так що й сон з думки випав. Волч. у.
Словник української мови ГрінченкаЦурувати, -рую, -єш
гл.
1) = цуркувати.
2) Крутить. Багато муки приняв на свої руки з оцим вухом: усе цурує, усе цурує, так що й сон з думки випав. Волч. у.
Словник української мови Грінченка