цілець
Цілець, -льця
м.
1) Тотъ, кто прицѣливается. Бери вила та будеш ставить віхи: ти цілець добрий, то попадеш примо. Павлогр. у.
2) Большая каменная глыба. Вх. Лем. 480.
Словник української мови ГрінченкаЦілець, -льця
м.
1) Тотъ, кто прицѣливается. Бери вила та будеш ставить віхи: ти цілець добрий, то попадеш примо. Павлогр. у.
2) Большая каменная глыба. Вх. Лем. 480.
Словник української мови Грінченка