ціпура
Ціпура, -ри
ж.
1) Большая палка. Сим. 226. Як між собою заведуться, то я й ціпуру покажу: ось я, кажу, вас помирю! ЗОЮР. І. 66. Добре разів кільки потяг ціпурою. Ном. № 11926. см. ціпуга.
2) ув. отъ 1 ціп.
Словник української мови Грінченка