Словник української мови Грінченка

чалка

Ча́лка, -ки

ж. Мѣсто разгрузки или окончательной стоянки плота (на Днѣпрѣ). Мнж. 180.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. чалка — ЧА́ЛКА, и, ж. Місце розвантаження або кінцевої стоянки плоту. Стояти на чалці.  Словник української мови у 20 томах
  2. чалка — ча́лка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. чалка — (-и) ж.; крим. 1. Перебування в ув'язненні; позбавлення волі. БСРЖ, 664; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 520. 2. Тюрма. БСРЖ, 664; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 520.  Словник жарґонної лексики української мови
  4. чалка — -и, ж., діал. Місце розвантаження чи остаточної стоянки плота.  Великий тлумачний словник сучасної мови