чалка Ча́лка, -ки ж. Мѣсто разгрузки или окончательной стоянки плота (на Днѣпрѣ). Мнж. 180. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках чалка — ЧА́ЛКА, и, ж. Місце розвантаження або кінцевої стоянки плоту. Стояти на чалці. Словник української мови у 20 томах чалка — ча́лка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови чалка — (-и) ж.; крим. 1. Перебування в ув'язненні; позбавлення волі. БСРЖ, 664; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 520. 2. Тюрма. БСРЖ, 664; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 520. Словник жарґонної лексики української мови чалка — -и, ж., діал. Місце розвантаження чи остаточної стоянки плота. Великий тлумачний словник сучасної мови