чалка

(-и) ж.; крим.

1. Перебування в ув'язненні; позбавлення волі. БСРЖ, 664; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 520.

2. Тюрма. БСРЖ, 664; СЖЗ, 111; ЯБМ, 2, 520.

Значення в інших словниках

1. чалка — ЧА́ЛКА, и, ж. Місце розвантаження або кінцевої стоянки плоту. Стояти на чалці.  Словник української мови у 20 томах
2. чалка — ча́лка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. чалка — -и, ж., діал. Місце розвантаження чи остаточної стоянки плота.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чалка — Ча́лка, -ки ж. Мѣсто разгрузки или окончательной стоянки плота (на Днѣпрѣ). Мнж. 180.  Словник української мови Грінченка