часловець —
ЧАСЛО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Те саме, що часосло́в. У год вчистив [Пістряк] граматику, два годи вчив часловець (Г. Квітка-Основ'яненко); – А до школи поїдеш? – Нехай їй біс! Мені і так остогид той часловець та псалтирі (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови у 20 томах
часловець —
часло́вець іменник чоловічого роду часослов розм.
Орфографічний словник української мови
часловець —
-вця, ч., розм. Те саме, що часослов.
Великий тлумачний словник сучасної мови
часловець —
ЧАСЛО́ВЕЦЬ, вця, ч., розм. Те саме, що часосло́в. У год вчистив [Пістряк] граматику, два годи вчив часловець (Кв.-Осн., II, 1956, 158); — А до школи поїдеш? — Нехай їй біс! Мені і так остогид той часловець та псалтирі (Н.-Лев., І, 1956, 174).
Словник української мови в 11 томах