чекмінь

Чекмінь, -ня

м. Родъ верхней длинной одежды у мѣщанъ. О. 1862. VIII. 33. Одітий він був по міщанському: у довгому сукняному чекмені, що спадав аж до самих чобіт. Мир. Пов. II. 50. То прийшов хтось незнакомый в плисовім чекмені. Мкр. Н. 26. см. чекман.

Значення в інших словниках

1. чекмінь — ЧЕКМІ́НЬ, ме́ня, ч. 1. Верхній чоловічий одяг у кавказьких народів – суконний напівкаптан у талію із складками ззаду. Кавказці в чекменях. 2. заст. Довгий верхній одяг у міщан. Одітий він був по міщанському: у довгому сукняному чекмені, що спадав аж до самих чобіт (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
2. чекмінь — чекмі́нь іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. чекмінь — -меня, ч. 1》 Верхній чоловічий одяг у кавказьких народів – суконний напівкаптан у талію зі складками ззаду. 2》 заст. Довгий верхній суконний каптан у міщан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чекмінь — ЧЕКМІ́НЬ, ме́ня, ч. 1. Верхній чоловічий одяг у кавказьких народів — суконний напівкаптан у талію із складками ззаду. 2. заст. Довгий верхній суконний каптан у міщан.  Словник української мови в 11 томах