чекмінь
ЧЕКМІ́НЬ, ме́ня, ч.
1. Верхній чоловічий одяг у кавказьких народів – суконний напівкаптан у талію із складками ззаду.
Кавказці в чекменях.
2. заст. Довгий верхній одяг у міщан.
Одітий він був по міщанському: у довгому сукняному чекмені, що спадав аж до самих чобіт (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)