чемність —
[чемн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
чемність —
ЧЕ́МНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. че́мний. Поводилися вони між собою з підкресленою добросусідською чемністю (Іван Ле); Звичаї чемності не дозволяли їй втручатися до розмов старших, але все, про що йшлося між ними, вона чутливо приймала до серця.
Словник української мови у 20 томах
чемність —
че́мність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
чемність —
че́мність ввічливість (ст) ◊ че́рез че́мність напис від руки на незаклеєному конверті (перев. із грошима чи листом), який передають адресатові через приватну особу (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
чемність —
-ності, ж. Властивість за знач. чемний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чемність —
ЧЕ́МНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. че́мний. Поводилися вони між собою з підкресленою добросусідською чемністю (Ле, Ю. Кудря, 1956, 83); Звичаї чемності не дозволяли їй втручатися до розмов старших, але все, про що йшлося між ними...
Словник української мови в 11 томах