чепіга
Чепіга, -ги
ж.
1) Въ плугѣ: деревянная рукоятка или двѣ. Вас. 199. Чуб. VII. 398. Шух. І. 165. На новосілля берись, а за чепігу держись. Ном. № 10121.
2) и мн. Созвѣз. Оріонъ (?) Ком. І. 49. Мнж. 148.
Словник української мови ГрінченкаЧепіга, -ги
ж.
1) Въ плугѣ: деревянная рукоятка или двѣ. Вас. 199. Чуб. VII. 398. Шух. І. 165. На новосілля берись, а за чепігу держись. Ном. № 10121.
2) и мн. Созвѣз. Оріонъ (?) Ком. І. 49. Мнж. 148.
Словник української мови Грінченка