чепіль

Чепіль, -ля

м. Обыкновенный ножъ съ деревяннымъ черенкомъ. Вх. Зн. 27. Такой-же ножъ, преимущественно старый съ отломаннымъ концемъ. Харьк. см. чепель.

Значення в інших словниках

1. Чепіль — Чепі́ль іменник чоловічого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. чепіль — див. ніж  Словник синонімів Вусика
3. чепіль — -я, ч. 1》 зах. Ніж із дерев'яною колодочкою. 2》 діал. Ніж із відламаним кінчиком.  Великий тлумачний словник сучасної мови