червінчик

Червінець, -нця

м. Червонецъ. Червінець хоць маленький, але важкенький. Ном. № 1386. ум. червінчик. Червінчики бряжчать. Гліб.

Значення в інших словниках

1. червінчик — ЧЕРВІ́НЧИК, а, ч. Пестл. до черві́нець. [Писар:] Не велик, кажуть, червінчик, та дорогий! (М. Кропивницький); Маруся, притихнувши, слухала, як багата удова, злакомившися на червонії червінчики та на пишні убірчики, силою-неволею віддавала дочку свою...  Словник української мови у 20 томах
2. червінчик — черві́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. червінчик — -а, ч. Пестл. до червінець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. червінчик — ЧЕРВІ́НЕЦЬ (загальна назва золотих монет; золота монета вартістю три карбованці), ЗОЛОТИ́Й, ЧЕРВО́НИЙ розм., ЧЕРВІ́НЧИК пестл. — Казна-що ти, — каже, — городиш, брате! Буцім уже сто червоних таке диво, що зроду ніхто й не бачив.  Словник синонімів української мови
5. червінчик — ЧЕРВІ́НЧИК, а, ч. Пестл. до черві́нець. [Писар:] Не велик, кажуть, червінчик, та дорогий! (Кроп., І, 1958, 190); Маруся, притихнувши, слухала, як багата удова, злакомившися на червонії червінчики та на пишні убірчики...  Словник української мови в 11 томах