черевань
Черевань, -ня
м.
1) Человѣкъ съ большимъ животомъ. Незабаром прийшов якийся пан-черевань, і стали вони удвох із панію радитись. МВ. ІІ. 38.
2) = череванька. Вх. Пч. II. 20.
Словник української мови ГрінченкаЧеревань, -ня
м.
1) Человѣкъ съ большимъ животомъ. Незабаром прийшов якийся пан-черевань, і стали вони удвох із панію радитись. МВ. ІІ. 38.
2) = череванька. Вх. Пч. II. 20.
Словник української мови Грінченка