черідка

Черідка, -ки

ж.

1) ум. отъ череда.

2) Свиное стадо. Грин. II. 293. Ніхто з людей не бачив, шоб свині увечері вертались додому з черідки не біжучи. Грин. II. 292.

Значення в інших словниках

1. черідка — ЧЕРІ́ДКА, и, ж. Зменш.-пестл. до череда́1. Клопочуться хазяйки невсипущі, стрічаючи отару та черідку (Леся Українка); Он риба гра. Та скільки її? Цілою черідкою так і суне; спинки – чорні, боки – срібно-золоті, а очі з червоними обідками...  Словник української мови у 20 томах
2. черідка — чері́дка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. черідка — -и, ж. Зменш.-пестл. до череда I. || у знач. присл. черідкою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. черідка — Чері́дка, -ки, -дці; -рі́дки, -рі́док  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. черідка — ЧЕРІ́ДКА, и, ж. Зменш.-пестл. до череда́¹. Клопочуться хазяйки невсипущі, стрічаючи отару та черідку (Л. Укр., І, 1951, 234); Он риба гра. Та скільки її?...  Словник української мови в 11 томах