черідка —
ЧЕРІ́ДКА, и, ж. Зменш.-пестл. до череда́1. Клопочуться хазяйки невсипущі, стрічаючи отару та черідку (Леся Українка); Он риба гра. Та скільки її? Цілою черідкою так і суне; спинки – чорні, боки – срібно-золоті, а очі з червоними обідками...
Словник української мови у 20 томах
черідка —
чері́дка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
черідка —
-и, ж. Зменш.-пестл. до череда I. || у знач. присл. черідкою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
черідка —
ЧЕРІ́ДКА, и, ж. Зменш.-пестл. до череда́¹. Клопочуться хазяйки невсипущі, стрічаючи отару та черідку (Л. Укр., І, 1951, 234); Он риба гра. Та скільки її?...
Словник української мови в 11 томах
черідка —
Черідка, -ки ж. 1) ум. отъ череда. 2) Свиное стадо. Грин. II. 293. Ніхто з людей не бачив, шоб свині увечері вертались додому з черідки не біжучи. Грин. II. 292.
Словник української мови Грінченка