черідка
Чері́дка, -ки, -дці; -рі́дки, -рі́док
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- черідка — ЧЕРІ́ДКА, и, ж. Зменш.-пестл. до череда́1. Клопочуться хазяйки невсипущі, стрічаючи отару та черідку (Леся Українка); Он риба гра. Та скільки її? Цілою черідкою так і суне; спинки – чорні, боки – срібно-золоті, а очі з червоними обідками... Словник української мови у 20 томах
- черідка — чері́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- черідка — -и, ж. Зменш.-пестл. до череда I. || у знач. присл. черідкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- черідка — ЧЕРІ́ДКА, и, ж. Зменш.-пестл. до череда́¹. Клопочуться хазяйки невсипущі, стрічаючи отару та черідку (Л. Укр., І, 1951, 234); Он риба гра. Та скільки її?... Словник української мови в 11 томах
- черідка — Черідка, -ки ж. 1) ум. отъ череда. 2) Свиное стадо. Грин. II. 293. Ніхто з людей не бачив, шоб свині увечері вертались додому з черідки не біжучи. Грин. II. 292. Словник української мови Грінченка