чоко

Чоко

меж., выражающее стукъ сапожныхъ подковъ. Як піду я в скоки та в боки.... а підківки тільки чоко, чоко, чоко, чоко! О. 1861. XI. Кух. 25.

Значення в інших словниках

1. чоко — ЧО́КО, виг., розм. Виражає стукіт підков. Як піду я в скоки та в боки... а підківки тільки чоко, чоко, чоко, чоко! (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах