чоко

ЧО́КО,

виг., розм. Виражає стукіт підков.

Як піду я в скоки та в боки... а підківки тільки чоко, чоко, чоко, чоко! (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. чоко — Чоко меж., выражающее стукъ сапожныхъ подковъ. Як піду я в скоки та в боки.... а підківки тільки чоко, чоко, чоко, чоко! О. 1861. XI. Кух. 25.  Словник української мови Грінченка