чоловічок

Чоловічок, -чка

м.

1) ум. отъ чоловік.

2) Зрачекъ. Екат. губ. Рудч. Чп. 254. Мнж. 150. Очі в Чіпки налилися кров'ю, в чоловічках засвітили огні. Мир. ХРВ. 192. В очах чоловічки догори ногами стали. Ном. № 3180.

Значення в інших словниках

1. чоловічок — див. ЧОЛОВІК; (маленький) дитина; (в оці) П. зіниця.  Словник синонімів Караванського
2. чоловічок — див. людина; низький; чоловік  Словник синонімів Вусика
3. чоловічок — ЧОЛОВІ́ЧОК, чка, ч. 1. Зменш.-пестл. до чолові́к. Раптом до Михайла підійшов смирненький чоловічок і, усміхнувшись, привітався (Олесь Досвітній); Вагар, усміхнений низенький чоловічок, безперервно дмухаючи в задубілі руки, довго копався в паперах...  Словник української мови у 20 томах
4. чоловічок — чолові́чок іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
5. чоловічок — -чка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до чоловік. || Те саме, що дитина. 2》 розм. Те саме, що зіниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. чоловічок — ДИТИ́НА (маленький хлопчик або маленька дівчинка), ДИТЯ́ пестл., ЧОЛОВІ́ЧОК пестл., ДІТВА́К розм., ВИ́ЛУПОК зневажл. Давно те минуло, як, мала дитина, Сирота в ряднині, я колись блукав, Без свити, без хліба, по тій Україні (Т.  Словник синонімів української мови
7. чоловічок — ЧОЛОВІ́ЧОК, чка, ч. 1. Зменш.-пестл. до чолові́к. Раптом до Михайла підійшов смирненький чоловічок і, усміхнувшись, привітався (Досв., Вибр.  Словник української мови в 11 томах