чоломкання

Чоломкання, -ня

с. Взаимные поцѣлуи, см. чоломкатися. Черк. у.

Значення в інших словниках

1. чоломкання — ЧОЛО́МКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чоло́мкатися. – О куме, – каже той, – хіба так чоломкаються?.. Отако-о! – придавив йому [руку] ще й посіпав. – Ет, – аж лоб зморщив Кирило, – без діла мені чоломкання те (А.  Словник української мови у 20 томах
2. чоломкання — чоло́мкання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
3. чоломкання — -я, с., розм. Дія за знач. чоломкатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чоломкання — Чоло́мкання, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. чоломкання — ЧОЛО́МКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. чоло́мкатися. — О куме,— каже той,— хіба так чоломкаються?.. Отако-о! — придавив йому [руку] ще й посіпав. — Ет, — аж лоб зморщив Кирило, — без діла мені чоломкання те (Тесл.  Словник української мови в 11 томах