чопочок —
ЧОПО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до чіп¹. Челядник приніс маленьке дубове фарбоване барильце, одіткнув чопочок. Мускусним, пахучим милом гетьман вимив руки, плеснув водою в обличчя, відчув себе бадьоріше (Ю. Мушкетик).
Словник української мови у 20 томах