чопочок

ЧОПО́ЧОК, чка, ч.

Зменш. до чіп¹.

Челядник приніс маленьке дубове фарбоване барильце, одіткнув чопочок. Мускусним, пахучим милом гетьман вимив руки, плеснув водою в обличчя, відчув себе бадьоріше (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. чопочок — Чопо́чок, -чка м. ум. отъ чіп. О. 1861. XI. 8.  Словник української мови Грінченка