чорнобривчик

Чорнобривець, -вця

м.

1) Чернобровый. Колисочка швабська, дитиночка панська, золотії бильця, колишу я чорнобривця. н. п.

2) раст. а) Tagetes erecta. Вх. Пч. І. 13. б) Tagetes patula L. ЗЮЗО. І. 138. Цвіли всякі квітки: і гвоздики, і чорнобривці. Левиц. І. 23.

3) Орѣхъ очень спѣлый. А вже що горіхів-горіхів було носить! Та ще всі один в один чорнобривці, що вже спіє-спіє та й вивалиться з гнізда. Сим. 199, 200.

4) Сапогъ съ краснымъ голенищемъ и черной головкой. Васильк. у. Вас. 162.

5) мн. Родъ вышивки. Чуб. VII. 427. ум. чорнобривчик. Зацвів чорнобривчик. Грин. III. 157.

Значення в інших словниках

1. чорнобривчик — див. чорнобривий  Словник синонімів Вусика
2. чорнобривчик — ЧОРНОБРИ́ВЧИК¹, а, ч. Пестл. до чорнобри́вець¹. – Дурненький, – втручалася Галя, – то ж усе ласкаві слова... – І набагато тобі ще їх вистачить? – На все життя, чорнобривчику мій (О. Гончар). ЧОРНОБРИ́ВЧИК², а, ч. Пестл. до чорнобри́вець².  Словник української мови у 20 томах
3. чорнобривчик — чорнобри́вчик 1 іменник чоловічого роду рослина чорнобри́вчик 2 іменник чоловічого роду, істота про людину  Орфографічний словник української мови
4. чорнобривчик — I -а, ч. Пестл. до чорнобривець 1). II -а, ч. Пестл. до чорнобривець II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. чорнобривчик — ЧОРНОБРИ́ВЧИК¹, а, ч. Пестл. до чорнобри́вець¹. — Дурненький,— втручалася Галя,— то ж усе ласкаві слова…— І набагато тобі ще їх вистачить? — На все життя, чорнобривчику мій … (Гончар, Тронка, 1963, 297). ЧОРНОБРИ́ВЧИК², а, ч. Пестл. до чорнобри́вець².  Словник української мови в 11 томах